Зимові свята в Україні мають глибоке релігійне та народне значення і відзначаються упродовж кількох тижнів. Кожне з них супроводжується власними традиціями, обрядами та символами.
Святвечір - 24 грудня
(раніше - 6 січня)
Святвечір є днем підготовки до Різдва Христового. У цей день прийнято прикрашати оселю рушниками та солом’яними павучками. За традицією, протягом усього дня віряни дотримуються посту і не вживають їжі до появи першої зірки, яка символізує народження Ісуса Христа. Після цього родина сідає за святковий стіл, на якому має бути 12 пісних страв.
Різдво Христове - 25 грудня
(раніше - 7 січня)
Різдво є найбільшим християнським святом, присвяченим народженню Ісуса Христа у Вифлеємі. У цей день віряни відвідують святкову службу в церкві, а після цього святкують у родинному колі. Різдво символізує духовне оновлення, любов і єдність.
Щедрий вечір - 31 грудня
(раніше - 13 січня)
Щедрий вечір відзначається напередодні Нового року. У цей час готують святкові страви, щедрують та водять «козу». Під час щедрування люди бажають господарям здоров’я, добробуту та щасливого року, звертаючись із молитвами до Бога.
Новий рік - 31 грудня
Новий рік - календарне свято, яке відзначають у багатьох країнах світу. У цей день проводжають старий рік і зустрічають новий. Традиційно готують святковий стіл, прикрашають оселю та влаштовують святкові гуляння.
Свято Василія Великого - 1 січня
На свято Василія Великого існує традиція засівання. Засівальники заходять до осель і розсипають зерно, яке символізує нове життя, щастя та достаток. Після цього зерно зазвичай віддають птахам, найчастіше куркам, щоб добре неслися.
Водохреща - 6 січня
(раніше - 19 січня)
Водохреща відзначається на згадку про хрещення Ісуса Христа в річці Йордан. У цей день віряни відвідують ранкову службу в церкві, після чого освячують воду. За традицією, багато людей тричі занурюються в освячену ополонку, яку вирубують у формі хреста.
Стрітення Господнє - 2 лютого
Стрітення є останнім серед різдвяно-новорічних свят і одним із великих християнських свят. У церквах святять стрітенську воду та свічку-громницю, яку запалюють під час негоди або небезпеки як символ захисту й Божої опіки.
